среда, 9 ноября 2016 г.

Тема: «…Що таке вогонь? Таємниця. Загадка!...»

Каскад: Науки, природа, людина

Мета:
- зібрати і системно засвоїти знання з разних галузей наук, практики та перспектив з теми «Вогонь»;
- сприяти тому, щоб учні прийшлидо висновку, що різні ситуації можна вирішити різними способами, визначити, від чого залежить вибір;
- учити передбачати наслідки своїх дій та  у дітей відповідальність за свій вибір;
- розширювати  уявлення  учнів про причини виникнення пожежі;
- спонукати до виконання правил протипожежної  безпеки;
- навчати правильно діяти під час пожежі,зберігаючи здоров'я  й  життя;
- розвивати  пам'ять, мислення,  зв’язне  мовлення,
- виховувати співчутливе ставлення до людей, бажання прийти на допомогу,
- вміння працювати в групах, прислухатись до думки інших.

Завдання:

- ознайомити учнів з легендами та історичними фактами про вогонь
- формувати цілісне уявлення учнів про значення вогню для життя людини

Обладнання та матеріали: мультимедійна презентація, картки з завданням, відеофільми, уривки з музичних творів, репродукції картин, твори українських та зарубіжних письменників

Тип уроку: урок-кейс

Розгортка за предметами:



Міфологія
Географія
Природа
Хімія
Українська мова
Українська  література
Світова література
Народознавство
Музика
Живопис


Випереджальне завдання:  Прочитайте текст, підготуйте доповідь на питання: «Що ж таке вогонь? Таємниця чи загадка?»
« Чому вогонь сповнений для нас такої нез'ясованої принади? Що тягне до нього і старого і малого? Вогонь - це вічний рух. Те, що людина завжди прагнула знайти, але так і не знайшла. Або майже вічний. Якщо йому не перешкоджати, він горітиме, не згасаючи, протягом усього життя. І все ж, що таке вогонь? Таємниця. Загадка! Вчені щось белькочуть про тертя і молекули, але, в сутності, вони нічого не знають »
Рей Бредбері. «451 градус за Фаренгейтом»

Перебіг уроку

І. Організаційна частина.

1. Налаштування на успіх.
Доброго дня, дорогі діти та шановні гості. Сьогодні теплий і погожий день, тому я бажаю Вам, щоб і Ваш настрій сьогодні залишався таким же сонячним.

ІІ. Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку.

1.      На минулому уроці ми ознайомилися з цитатою з роману американського письменника Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». Давайте її пригадаємо.
 « Чому вогонь сповнений для нас такої нез'ясованої принади? Що тягне до нього і старого і малого? Вогонь - це вічний рух. Те, що людина завжди прагнула знайти, але так і не знайшла. Або майже вічний. Якщо йому не перешкоджати, він горітиме, не згасаючи, протягом усього життя. І все ж, що таке вогонь? Таємниця. Загадка! Вчені щось белькочуть про тертя і молекули, але, в сутності, вони нічого не знають »
Рей Бредбері. «451 градус за Фаренгейтом»
2.      Вашим завданням було обєднатися у групи і за допомогою вчителів нашої школи та Інтернет-ресурсів дати відповідь на питання: що ж таке вогонь з точки зору різних галузей науки.
3.      Чи готові Ви до наповнення нашого кейсу?
4.      А чого ві очікуєте від уроку?
(відповіді)
Тож розпочнемо наш пошук…

ІІІ. Пізнавальна практична частина

1.      Вогонь очима дітей
(дитячий кліп «Що таке вогонь?) – про яке явище говорять діти?

2.      «Вогонь» як явище Мови
В українській мові слово  "вогонь" було використане перекладачами Біблії для перекладу грецьких слів PUR, PUROS-вогонь. Спільнословянське слово, що походить від латинської– ignis
За тлумачним словником слово «вогонь» багатозначне: має 5 значень,  три з яких – переносні:
1.      Швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом.
2.      Світло від освітлювального приладу або того, що горить
3.      пер.розмовне. Підвищена температура тіла
4.      пер. поетичне. Внутрішнє горіння, пристрасть
5.      пер. військове. Бойова пальба.

Завдання: у поданих реченнях з'ясувати значення слова

3.      Поезія
 Ми  використовуємо слово «вогонь» в прямому та переносному значенні.. Ми називаємо джерелом енергії, який знаходиться всередині нас також вогнем.
Це бажання отримувати перемогу, завойовувати що-небудь та долати перепони.


О зоре ясная моя!...
І світиш, і гориш.над ним
Огнем невидимим,. вятим,
Животворящим…


(Т. Шевченко)
Про здатність горіти в серцях людей, самозапалюватись пророче сказала Леся Українка:


Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє.
Вночі запалений, горітиме удень.



Горить історія, горить земля,
Горять віки, мов книги…
 (В. Стус)
Вогонь як символ прозріння, оновлення, як  заклик  до  свободи  протиставлений  ідеї темряви, зневіри у вірші Лесі Українки “Досвітні вогні”:


Вставай, хто живий,
В кого думка повстала!
Година для праці настала!
Не бійся досвітньої мли, –
Досвітній огонь запали,
Коли ще зоря не заграла



День прозорий мерехтить,  мов полум’я,
І душа моя горить сьогодні.
 (О. Теліга)


…як ватра, сонце догоріло,
Пожаром очі обпекло.
В горючому вінку несміло
Схиляю радісне чоло.


 (Б. І. Антонич)


Колодязь, тин і два вікна сумні,
Що тліють у вечірньому вогні.
І в кожній шибі – ніби дві жарини –
Журливі очі вставлено..
Це ти, о пресвята моя зигзице-мати!.


(В. Стус)
Павло Тичина писав з цього приводу:
Як не горю – я не живу…
Бо завжди я – як полум’я!.

Завдання: пригадайте поезії, у яких би зустрічалося слово вогонь та похідні від нього

Міфологія

Легенд, пов'язаних з стихією вогню, мабуть, найбільше у світовій та українській літературі. Кожна міфологія світу має своє соціальне підґрунтя.
У грецькій міфології титан Прометей іде до людей, несе їм вогонь, тепло.  І на це Олімп реагує, як відомо, зле, жорстоко – приковує Прометея до скелі й посилає щоденно орла, аби він довбав героєві груди і пожирав печінку.
У давніх українців майже кожен бог іде до людей. Сварог – найдавніший бог Сонця – передає світло своєму синові Дажбогові й спускається в поетичній уяві українців на землю, щоб навчити людей користуватися вогнем та ковалювати.

Завдання:

Фізкультура і спорт

За повір'ями, магічна сила вогню залежить від джерела, з якого він добутий. Наприклад, вогонь від блискавки володіє великими чаклунськими, магічними якостями. Його використовували проти ворога, під час боїв. Є вогонь від сонця. До речі, від сонячних променів у Греції, в Олімпії, запалюється Олімпійський вогонь – традиційний атрибут (із 1928 р.) Олімпійських ігор. Його запалюють естафетою на урочисте відкриття Ігор, де він горить на Олімпійському стадіоні в спеціальній чаші до самого завершення спортивного дійства. У ритуалі запалювання і зберігання Олімпійського вогню лежить турбота про успадкування спортивних ідеалів. Учасниця ХХІ зимової Олімпіади у Ванкувері, українка за національністю, але громадянка Канади, 91-річна Ольга Котелко, якій довірили пронести Олімпійський вогонь, писала, що він надихає та обнадіює, переповнює почуттями патріотизму й гордості. Вогонь – це символ міцного здоров’я й добробуту.

 

Народознавство

Стихія, яку українці обожнювали з давніх-давен. Вогонь вважався живою, вічно голодною та очищувальною силою. За повір’ям, вогонь -— це багатство, тому не можна було давати його з дому, аби не обідніла родина.
В казках слов'ян мотив вогню ми знаходимо в образах Змія Горинича та печі. Горинич – походить від слова «гора», що у словян означало ліс. Отже, Горинич могло означати і вогонь, що виник внаслідок грозового удару в лісове дерево. Якщо змій - вогонь, то неважко зрозуміти, чому казковий змій наділяється безліччю голів: це численні вогненні язики. На місці зрубаних голів виростає безліч інших: вогонь, погано загашений в одному місці, знову спалахував; на місці одного полум'я виникало безліч інших. Герой тільки тоді перемагає вогонь, коли гасить всі вогні відразу. Так зображено «злий» бік вогню. На противагу йому діє «добрий» вогонь – піч.
Також існує багато прислівїв та приказок про вогонь.
В сіні вогню не сховаєш.
Від вогню і камінь трісне.
Вогню в полі далеко не занесеш.
Вогонь і вода добре служать, але лихо панують.
Гаси вогонь, поки не розгорівся.
Із малої іскри великий вогонь буває.
Мокрого поліна вогонь не лиже.

Історія

Важко собі навіть уявити життя людини без вогню. Він допомагає приготувати їжу, зігрітися коли холодно. На заводах та підприємствах вогонь використовують, щоб виплавляти метал, виготовляти посуд, пекти хліб. Автомобілі не зрушать з місця, а космічний корабель не полетить, якщо на допомогу не прийде вогонь.
Через надзвичайно важливе значення вогню різні способи його добування винайшли ще первісні люди. Існують свідчення про використання вогню для приготування їжі ще майже 2 млн років тому, хоча контрольоване використання вогню розпочалося, мабуть, не раніше ніж 400 тис. років тому. Початок постійного використання вогню людиною припадає на період від 50 до 100 тис. років тому.
Спочатку, мабуть, людина отримала вогонь в своє розпорядження внаслідок лісових пожеж, викликаних блискавками. Отриманий вогонь потрібно було весь час підживлювати й оберігати. Згодом людина навчилася добувати вогонь при потребі іншими способами. Одним із таких способів було тертя. Добування вогню тертям потребувало значного вміння.
На заміну добуванню вогню тертям прийшло використання кременя та кресала. Кресало залишалося основним засобом для добування вогню до винайдення сірників.

 

Природа

Одним з дивовижних явищ природи з вогні святого Ельма. Першими свідками цього явища були моряки, які спостерігали вогні святого Ельма на щоглах та інших загострених предметах. Вогні святого Ельма являють собою розряд у формі пучків або китиць (або коронний розряд), який виникає на гострих кінцях високих предметів (вежі, щогли, поодинокі дерева, гострі вершини скель тощо) при великій напруженості електричного поля в атмосфері. Це досить поширене явище, яке спостерігається під час грози, а також перед і відразу після неї.
Свою назву явище отримало від імені святого Ельма (Еразма) - покровителя моряків у католицькій релігії. Вважалось, що поява вогнів святого Ельма обіцяла морякам надію на успіх, а під час небезпеки - і на порятунок.
Не менш унікальним є явище  - Вогняний смерч. Він утворюється, коли розрізнені осередки пожеж об'єднуються в одне величезне багаття. Повітря над ним нагрівається, його щільність зменшується і багаття піднімається вгору. Знизу на його місце надходять холодні маси повітря з периферії, яке також нагрівається. Виникає ефект димової труби. Напір гарячого повітря досягає ураганних швидкостей, а температура піднімається до 1000˚С. Все горить або плавиться, при чому все, що знаходиться поруч, «всмоктується» через вітер у вогонь. І так до тих пір, поки не згорить все, що може горіти.
Ймовірно, найзагадковіше природне явище зі всіх перелічених – куляста блискавка. Перш за все тому, що куляста блискавка - виключно рідкісне природне явище, єдиної фізичної теорії виникнення і перебігу якого досі не представлено. Існує близько 200 теорій, які пояснюють явище кулястої блискавки, але жодна з них не отримала абсолютного визнання в науковому товаристві.

Живопис

Зображення вогню в живописі, були і є вічною темою. Вогонь – це антипод води. На картинах він присутній у повній мірі: це і зображення факелів, свічок, вогняних коней, це й пожежі, які протягом століть знищували все на своєму шляху. Вогонь для художника – це передусім першоджерело всього сущого, символ пізнання і руху.
Серед багатьох прекрасних акварелей, виконаних Тарасом Шевченком на засланні, безперечно, вирізняється одна, що одразу привертає до себе увагу. Це „Пожежа в степу”, виконана художником на другий день після виходу Аральської експедиції в похід, тобто 12 травня 1848 року. По дорозі від Орської фортеці до укріплення Раїм (бо саме з цього пункту в гирлі Сир - Дар’ї експедиція вийшла в Аральське море) Шевченко став свідком того, як казахи влаштовували традиційний щорічний підпал сухої ковили у степу.
Через кілька років (у 1855) Тарас Григорович опише це вражаюче видовище у своїй повісті „Близнята”.

Незвичною є й робота російського жівописця Юхима Волкова «Пожежа», яка була написана у 1900 році. Автор намагається зобразити не тільки пейзаж, а й показати мешканців села, які не відчувають паніки, ними володіє бажання допомогти іншим.


Картини зі сценами стихійних лих, таких як «Вогонь у Трої» Керстіан де Kейнінк пише впродовж своєї кар'єри. Вони становлять третину його творів.

 

 

Фізика

Вогонь - одне з найбільш красивих фізичних явищ. І одне з найбільш загадкових. Навіть сьогодні не так багато людей можуть точно сказати, що це за явище.
Багато хто помилково називають горіння вогнем, але це неправильно. Насправді вогонь - лише один з етапів горіння. Якщо говорити ще конкретніше - це фізичне явище розглядає гази і плазму в сукупності.
Слід зазначити, що від температури вогню та від хімічного складу горючих матеріалів залежить колір полум'я.
Так звичним жовтогарячим кольором володіє деревина, в той час, як червоний колір полум'я з'являється при згорянні кальцію або літію. А для створення жовтого необхідно використовувати як паливо пальне речовина з високим вмістом натрію. Шляхетним блакитним кольором характеризується при горінні природний газ, синій - якщо в паливі присутній селен. Надає вогню білий колір присутність в паливі титану або алюмінію. Вогонь стає фіолетово-рожевим під впливом калію, а під впливом молібдену, сурми, міді, барію чи фосфору - зеленим.

Музика

Тема природи та вогню здавна вабила композиторів. Образи стихії  ми можемо зустріти як у композиторів минулого століття, так і серед сучасних творів. Кожен композитор має своє уявлення про вогонь.
Танок Вогню з балету Мануеля де Фалья «Чарівне кохання» показує бурхливий вогонь, який рухається вперед.
У Віталія Кикти вогонь зображено м'яким, такий вогонь заспокоює, надихає на приємні спогади.
До «вогняної поезії» неодноразово звертається й Олекса ндр Скрябін . У «Поемі до полум'я» ми можемо побачити нерівне полум'я.

 

 

 

Хімія

Вого́нь — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'я і диму.
У вузькому значенні вогонь — це полум'я, сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті процесу горіння.
Символічно чотири елементи, необхідні для підтримування вогню: паливо, кисень, тепло та ланцюгову реакцію.  Для припинення вогню необхідно усунути один із чотирьох чинників: подачу палива, доступ окисника, високу температуру або можливість підтримування ланцюгової реакції.  Одна з основних властивостей вогню - його висока здатність до саморозповсюдженню у відповідних умовах. Некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, може призвести до загибелі людей, тварин та рослин, значних матеріальних збитків.
Пожежа – це найбільш розповсюджена біда у всьому світі. У кожну годину в ньому гинуть десятки людей, тварини та рослини. І причина багатьох із них – це необережність дорослих та дитячі пустощі з вогнем, таке, так би мовити, «загравання» з сильною стихією, яка здатна знищувати, «з’їдати» все на своєму шляху.

Які причини виникнення пожеж?

Статистика:

Щороку у світі трапляється близько 5 млн. пожеж.
В Україні щодня трапляється 120 пожеж, у яких гине до семи чоловік.
У 2014 році на Інгульці виникло 53 пожари
-          26 пожарів  через необережне поводження з вогнем на вiдкритiй територii (дачі, смітники)
-          1 загорання через необережне поводження з вогнем при палiннi
-          12 через необачне ставлення з газовою плитою
-          4 через коротке замикання електропроводки
У  2015 - 12 пожеж.
-          8 через коротке замикання електро проводки,
-          4 необачне ставлення з газовою плитою

 Отже, як бачимо, найчастіше пожежі виникають  з участю людини
•          необережне поводження з вогнем;
•          порушення правил пожежної безпеки;
•          підпали.

Про  нищівний  вогонь  написано багато творів не тільки в живописі, музиці, але й у літературі (як українській, так і в світовій)
М. Коцюбинського “Фата моргана”:
“Вогонь!
Червоний, веселий, чистий.
Ще  недавно  лежав  він  у  темній  коробці, холодний.і непомітний, наче Хома на світі, а тепер мститься за людську кривду.
Гори, гори…
Каламутні  Хомині  очі  теж  мечуть  іскри.
Якби могли, вони б усе спалили, усе спопелили, – сіно, хліб панський, будинки, саму зем-лю обняли б вогнем…
Бо  воно  грішне.  Все  грішне  на  проклятій землі… Все грішне, тільки вогонь.святий. Аякже. Сам Бог у гніву кида вогонь на землю”.
В.Распутин «Пожар»
Мутное прерывистое зарево извивалось сбоку и словно бы далеко вправо от складов; Ивану Петровичу на миг показалось, что горят сухие огородные прясла и банька, стоящая на задах, но в ту же минуту зарево выпрямилось и выстрелило вверх, осветив под собой складские постройки. Снова послышались крики и треск отдираемого дерева. Иван Петрович опомнился: и что же, куда он с пустыми руками? Он бегом повернул назад, крича на ходу Алене, но ее уже не было, она, бросив избу, умчалась. Иван Петрович подхватил с поленницы топор и заметался по ограде, не помня, где может быть багор, и не вспомнил, перехваченный другой мыслью: что надо бы закрыть избу. Тут заплясали на стене всполохи огня, заторопили, и Иван Петрович, потеряв всякую память, кинулся тем же путем обратно.
Пробивался с ревущим полыханьем огонь. В углу, где загорелось, догорало низовым жаром. Там, казалось, и было поддувало, оттуда выносило огонь на два плеча широким и загнутым коромыслом, на концах которого сквозь пламя еще протемнивали, как подвеси, крайние склады.
Всему приходит конец. Отошла и эта страшная ночь, встало утро, и при белом свете опустился огонь вниз и приутих, устало добирая остатки. Утро встало теплое и сырое, и едкий дым, не подымаясь, обволок поселок и не сходил с него. И по берегу, и по льду темнели и чадили головешки, расквашенный грязный двор, резко очерченный с двух сторон широкой и дымящей полосой пожарища, представлял из себя что-то до жути окончательное и безнадежное. И уцелевший зелененький магазинчик ничуть не успокаивал, а добавлял, напротив, выбивающимся своим видом и горечи, и боли, и угара.»
Борис Житков «Пожар»
Петя с мамой и с сестрами жил на верхнем этаже, а в нижнем этаже жил учитель. Вот раз мама пошла с девочками купаться. А Петя остался один стеречь квартиру.
Когда все ушли, Петя стал пробовать свою самодельную пушку. Она была из железной трубки. В середину Петя набил пороху, а сзади была дырочка, чтоб зажигать порох. Но сколько Петя ни старался, он не мог никак поджечь. Петя очень рассердился. Он пошёл в кухню. Наложил в Плиту щепок, полил их керосином, положил сверху пушку и зажёг. "Теперь небось выстрелит!"
Огонь разгорелся, загудел в плите - и вдруг как бахнет выстрел! Да такой, что весь огонь из плиты выкинуло.
Петя испугался, выбежал из дому. Никого не было дома, никто ничего не слыхал. Петя убежал подальше. Он думал, что, может быть, всё само потухнет. А ничего не потухло. И ещё больше разгорелось.
Учитель шёл домой и увидал, что из верхних окон идёт дым. Он побежал к столбику, где за стеклом была сделана кнопка. Это звонок к пожарным. Учитель разбил стекло и надавил кнопку.
У пожарных зазвонило. Они скорей бросились к своим пожарным автомобилям и помчались во весь дух…
Петина мама прибежала, когда вся квартира была уже в огне. Милиционер никого не пускал близко, чтоб не мешали пожарным.
А Петина мама всё плакала и говорила, что, наверное, Петя сгорел, потому что его нигде не видно.
А Пете было стыдно, и он боялся подойти к маме. Мальчики его увидали и насильно привели.

Давайте  разом розберемо ситуацію, що склалася з Петрусем. Що Петрик зробив не так?

(відповідідітей)

Теми пожежі торкався і український письменник Б. Грінченко у своєму оповіданні «Каторжна». Докія була сиротою, і їй весь час здавалося, що її ображають. За це вона вирішила помститися і підпалила хату. Коли полумя розгорілося, дівчина почула крик маленької дівчинки Олександри, яка знаходилася у хаті.

А солома шипіла, шкварчала і починала розгорятися…
Та боже мій!.. Та нащо ж це вона?..
Треба гасить, гасить мерщій, а то все займеться.
Все закрутилось їй у голові. … Треба його погасити. Вона відразу зірвалася з місця і впала на полум'я. Воно пекло її, на їй займалась одежа. Але вона того не чула. Вона хапала руками вогняну солому, підгортала під себе і силкувалася гасити. Але вже вся одежа горіла на ній. Тоді, не знаючи, що робити, вона скрикнула:
— Рятуйте, хто в бога вірує! Рятуйте! — і більше нічого вже не пам'ятала...

Чи правильно діяла Докія під час гасіння пожежі?
(відповіді)

Богдан для нас підготував пам'ятку

Як же загасити вогонь?

Вогонь згасає, коли закінчується паливо, тому одним із важливих заходів при гасінні пожеж є локалізація горіння, запобігання можливості перекидання вогню на сусідні об'єкти.
 Ефективним методом гасіння вогню є припинення доступу кисню. За невеликого вогню цього можна досягти накриванням полум'я.
Для гасіння пожеж часто використовується вода. Її випаровування потребує багато тепла, тому сприяє зниженню температури.
У вогнегасниках використовуються речовини, які утворюють піну, що перешкоджає підтриманню ланцюгової реакції горіння.

Вогонь -  може бути другом, а може стати ворогом. Він залишив свої сліди в історії усіх епох і народів. Тисячі міст і сіл згинули в гігантських язиках  полум'я. Багато цінних творінь перетворилося в попіл. Вогонь погубив мільйони людських життів. По своїм трагічним наслідкам пожари не поступалися епідеміям, засухам, паводкам.Це стосується кожного. Тому пропоную Вам переглянути невеликий ролік про пожежу в кімнаті.
( перегляд роліка)
Павло нам також підготував  пам'ятку, як же треба поводитися під час пожежі, щоб уникнути трагічних наслідків.

Пам'ятка.  «Як поводитися під час пожежі?»
1) Не можна ховатись під столами, ліжками під час пожежі. Адже на розшукдітей, що сховалися, витрчається час. Це може призвести до загибеліпотерпілого і рятівника.Треба кликати дорослих на допомогу, негайно телефонувати  «101»
2) Якщо вогонь маленький  і  зайнявся не від електроприладу чи газової плити, швидко залийте його водою так, щоб не залишилося жодної іскринки.
3)П олум’я  можете  гасити піском, землею, мокрим одягом.
4) Якщо в приміщенні з’явилося  багато диму, пробирайтеся до виходу поповзом, рот і ніс бажано затулити змоченою у воді хустиночкою (тканиною). Щоб не втратити в задимленому приміщенніорієнтир, пересуватись потрібно вздовж стін.

IV. Підсумок уроку

1.      Рефлексія: продовжіть фразу…
На уроці я дізналася, що ….
На уроці мені найбільше запам'яталось…
2.      Робота з карткою самооцінювання
Перед вами на столі лежать картки самооцінювання. Заповніть їх.

V. Домашнє  завдання

1гр.Зробити компаративний  аналіз віршів "Заповіт"  Т.Г. Шевченка та переклад німецькою І.Франка
2 гр. Зробити омпаративний аналіз сонета У.шекспіра та його переклад  І.Я. Франка
































Прізвище та імя___________________________________________
Тема, над якою працював____________________________________


Вид роботи
Участь
Бал
Робота з вчителем


Робота з Інтернет-ресурсами


Повнота інформації з таного завдання


Уміння виділити основне з інформації


Оригінальність подачі матеріалу


Емоційність  викладу матеріалу


Уміння володіти аудіторією


Почуття часу


Середній бал


четверг, 20 ноября 2014 г.

Вислови про Івана Котляревського

котляревський біографія скорочено
О. Гончар: «Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння»,  «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей»
І. Карпенко-Карий: «…сила п’єси «Наталка Полтавка” в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір».
М. Рильський: «І. Котляревський — Коперник українського слова».
Є. Кирилюк: «І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди” і «Наталки Полтавки”, лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла”».
Є. Кирилюк: «»Наталка Полтавка” була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові».
В. Короленко: «И. Котляревский первый стал писать на языке, на котором говорило население целого края, но у которого не было письменности. Он сделал этот легкий, выразительный, сильный, богатый язык языком литературным, и украинская речь, которую считали лишь местным наречием, с его легкой руки зазвучала так громко, что звуки ее разнеслись по всей России. На ней впоследствии пел свои песни Кобзарь Шевченко».
М. Коцюбинський: «З появою «Енеїди” забуте і закинене під сільську покрівлю слово, наче фенікс з попелу, воскресло знову».
М. Коцюбинський: «І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце».
М. Вороний: «Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється».
І. Франко: «…від часу появи Котляревського наше письменство стає щораз ближче до реального життя, щораз відповідніше до його потреб, входить щораз глибше в душу народну».
С. Стеблін-Камєнський: «Списуючи з природи, автор «Енеїди” не погрішив проти істини, народність відображається в поемі, як у дзеркалі».
В. Сосюра: «Над книжкою твоєї «Енеїди” / Нащадок схилить радісне чоло».

Вислови про Шевченка

шевченко цікаві факти
«Вже тоді глибоко полюбив я на все життя Пушкіна , Шевченка,Міцкевича, трьох найдорожчих моїх вчителів »
«Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу». -Рильський.
Біля його колиски уночі
В пітьмі нічній озвалися Борба і Труд:
» — Благославляємо тебе на бій за люд!».
» — Свій край з упадку піднімеш — терпи!».
Богдан Лепкий
Він був сином мужика — і став володарем в царстві Духа.
Він був кріпаком — і став ве­летнем у царстві людської культури
Іван Франко
Народ знає Тараса, любить Тараса,
співає його пісні, пересилає з уст в уста оповіді про нього,
як про живого сучасника і учасника на­шої дійсності.
Максим Рильський
Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю!
Остап Вишня
Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини.
Джон Ф. Кеннеді
Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість. Шевченкова пісня була сама по собі народною піснею, яку міг заспівати тепер увесь народ, яка повинна була вилитись з народної душі відповідно до стану сучасної народної історіїМ. Костомаров

Вислови видатних людей про Шевченка

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.
«Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира…Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись».
О. Гончар.
Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет — він був хоробрим войовником за права і волю людей.
Ліндон Джонсон, президент США
Можна викинути всі демократичні нотки з його творів (та цензура довго так і чинила) — і Шевченко залишиться тим, чим створила його природа: сліпучим прецедентом, що не дозволяє українству відхилитися від шляху національного ренесансу.
Володимир Жаботинський
«Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово».
П. Мирний
«Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником».
А. Р. Церетелі
Не поет – бо це ж до болю мало,
Не трибун – бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все – «Кобзар Тарас»
Він, ким зайняло і запалало.
 Є. Маланюк
«Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…».
Є. Сверстюк
«Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – се ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя».  
І.Франко 
Ти нам залишив прагнення високі,
Шляхи священні, по яких іти
Твого сумління й мужності уроки
Ми бережем і будем берегти.
Микола Палієнко 
«Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».
Павло Тичина
 «Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення».
Павло Грабовський 
«Світова слава Шевченкова зpостає й шиpитьсяpазом зі славою його наpоду, pазом із зpостаннямpолі й пpестижу нової, вільної Укpаїни…»
Якщо ви знаєте гарні та крилаті вислови про Шевченка лишайте їх в коментарях.

8 неймовірних фактів про українську мову

  • Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості. (Іван Огієнко) 
  •  Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх. (Олесь Гончар) 
  •  Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. (Василь Сухомлинський) 
  •  Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить. (Олександр Олесь) 
  •  Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. (Оксана Пахльовська, д-р філологічних наук) 
  •  Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування. (І.Огієнко) 
  •  Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Ліна Костенко) 
  •  Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній. (Олесь Гончар) 
  •  … Поки живе мова – житиме й народ, як національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань. (Іван Огієнко‎) 
  •  Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (Олесь Гончар) 
  •  Українська мова – божиста, богодана, богообрана. (Мойсей Фішбейн) 
  •  Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики. (А. Бортняк) 
  •  Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом. (А. Мокренко) 
  •  Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. (В. Захарченко) 
  •  Кожен із нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта. (Олесь Гончар) 
  •  Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. (Іван Огієнко) 
  •  Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови... (К.Ушинський) 
  •  Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я...  (Іван Огієнко‎) 
  •  Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова. (І. Репін) 
  •  Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. (М. Гоголь) 
  •  Мова – це глибина тисячоліть. (М. Шумило) 
  •  Рідна мова - мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (Мікалоюс Даукша) 
  •  Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. (Франсуа Вольтер) 
  •  У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається... (Ян Нецислав Бодуен де Куртене) 
  •  Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову. (Карл Маркс) 
  •  Доля народу нерозривно зв’язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формується культурна самобутність цього народу. (Нурмагомед ГАДЖИАХМЕДОВ) 
  •  Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце. (Г. Лаубе) 
  •  Немає магії сильнішої, ніж магія слів. (А. Франс) 
  •  Українці – стародавній народ, а мова «їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. (Е. Челебі)
  •  Я дуже люблю ... народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку. (Л. Толстой).